- чобіт
- [чо/б'іт]
-бота, м. (ў) -бот'і, мн. -ботие, чоуб'і/т, д. -ботам/-бо/т'ам, ор. -ботамие/-бо/т'амие/ -б'іт'ми/, м. (ў) -ботах/-бо/т'ах
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
чобіт
Смотреть что такое "чобіт" в других словарях:
чобіток — [чоб іто/к] тка/, м. (на) тку/, мн. тки/, тк і/ў … Орфоепічний словник української мови
Чобітки — множинний іменник населений пункт в Україні … Орфографічний словник української мови
чобітківський — прикметник … Орфографічний словник української мови
чобіток — іменник чоловічого роду … Орфографічний словник української мови
чобіточок — іменник чоловічого роду … Орфографічний словник української мови
чобіточки — ів, мн. (одн. чобіто/чок, чка, ч.). Пестл. до чобітки … Український тлумачний словник
чобітки — і/в, мн. (одн. чобіто/к, тка/, ч.). Зменш. до чоботи … Український тлумачний словник
чобіток — див. чобітки … Український тлумачний словник
чобіточок — див. чобіточки … Український тлумачний словник
чобіт — див. чоботи … Український тлумачний словник
